В 2017-му вітчизняного маку на наших полях побільшає. Однозначно. Принаймні, так стверджують аналітики ринку цієї культури, оперуючи рядом вагомих аргументів.
Аргумент номер один.
Через певні обставини мак і досі залишається нішевою культурою в нашій країні. Навіть незважаючи на те, що надто затребуваний у хлібобулочній та кондитерській промисловості. Сьогоднішніх обсягів вирощеного зерна культури явно не вистачає,
хоча мак в Україні уже висівають на більш як 3 тис. га (у 2009-2013 рр. культуру майже не вирощували). Нині господарства Київської, Черкаської, Чернігівської та Хмельницької областей радіють першим вагомим урожаям: тут на кожному гектарі мак уродив, давши по 12-15 ц зерна.
Втім, для булочок, тортів чи куті цього замало, і Україна змушена завозити макові зерна з Чехії, втрачаючи важко зароблену валюту. А до Чехії ми поки що «не дотягуємо»: в цій країні мак культивують на 30-40 тис.
га. Отже, нам є куди приростати, бо і землі є, і потреба у маку теж.
Аргумент номер два.
Зважте,експерти стверджують: український мак набагато якісніший за чеський, що пов’язано з техноло-
гією його виробництва. На жаль, закордонний містить понад норму солей важких металів. Але чи хочемо ми годувати наших дітей, та не тільки їх, екологічно небезпечною продукцією?..
Аргумент номер три.
Собівартість виробництва маку нині дуже приваблива. Кілограм макового зерна коштує $1,7, а середня врожайність з гектару, як уже зазначалось вище, – 12-15 центнерів. Помножте ці цифри й отримаєте непогані суми. Якщо взяти, наприклад, усереднену ціну ($1,6/кг) й помножити її на найменшу врожайність (12 ц/га), то виходить, що ваш гектар принесе вам немалі гроші. При тому, що витрати при вирощуванні маку на цій же кількості землі будуть втричі меншими (приблизно $500/га). Зокрема, це кошти, витрачені на насіння, паливо, засоби захисту тощо. Правда, торік ці витрати становили $800/га. Чому вони здешевшали? Міркуємо далі.
Аргумент номер чотири.
Щоб вирощувати будь-яку культуру, потрібно мати не лише ресурси. Відомо, що мак – культура специфічна у виробництві. До недавнього часу всі її посіви повинні були охоронятись, притому виключно державними органами охорони. Така робота міліції-поліції обходилась виробнику надто дорого. Саме тому Державна служба з контролю за наркотиками, дослухавшись до пропозицій аграріїв, об’єднаних навколо науково-дослідного виробничого агропідприємства «Мак України», внесла на розгляд уряду ряд змін у вирощуванні культури. Результат порадував усіх: нещодавно Кабінет Міністрів виніс постанову (№282), яка спрощує процедуру виробництва макового зерна. Так, завдяки урядовому документу, макові посіви зараз можуть охороняти приватні фірми, чиї послуги набагато дешевші, але не менш відповідальні й ретельні, ніж у державних. Окрім цього, посіви культури не обов’язково виносити за межу населених пунктів аж на 1,5 км.
Достатньо і півкілометра. На цьому аграрії економлять до $300 на гектарі. Проте, є й інші плюси.
Аргумент номер п’ять.
За розрахунками експертів, вирощування маку на 200 га уже рентабельне. «Прибутки можуть сягати 300% і вище, – переконує Юрій Грей, генеральний директор НДВАП «Мак України», – все залежить від складових технології, її дотримання і ринку збуту вирощеної продукції. Але початок справи – не лише ваше бажання й наявність землі, а й високоякісне насіння. Його достатньо в Україні». Бо не один рік науковці та виробничники НДВАП «Мак України» співпрацюють із селекціонерами НААН України й отримали нові високоврожайні сорти культури. Вже кілька років у Державному реєстрі сортів рослин зареєстровані два низькоморфійні сорти – Грей і Поділля, які аж ніяк не цікавлять наркоділків. Тож порадившись з фахівцями НДВАП «Мак України», ви отримаєте повну інформацію про наявне насіння. Ну а якщо наважитесь вирощувати культуру, отримаєте і професійні поради, і технологічний супровід, щоб одержати насправді промислові партії маку.
Аргумент номер шість.
Аби вірно організувати внутрішній ринок і обмежити експансію закордонного маку, захистити інтереси вітчизняного виробника і узгоджено працювати на ринку, відстоюючи рентабельну ціну, науково-дослідне виробниче агропідприємство «Мак України» утворило торговий дім. Відтепер ТД «Мак України» є єдиним українським трейдером з експорту маку в ряд країн,зокрема Білорусь і навіть Китай. Погодьтесь, в нинішніх економічних умовах – це знакові речі. Крім того, спираючись на вітчизняне законодавство, НВЦ «Інститут маку» завершує на Хмельниччині будівництво заводу з якісної очистки товарного насіння маку та переробки макової соломи на медичні цілі. До кінця 2016-го підприємство планує обладнати завод необхідним устаткуванням німецького виробництва і у 2017 році прийняти на переробку перші партії соломи. Це дозволить виробникам маку збільшити рентабельність виробництва культури ще практично на 200%.
Запитуєте, як таке можливе?
Аргумент номер сім.
На початку жовтня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я нардепи розглянули законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо порядку обігу підконтрольних речовин) (реєстраційний № 4533). Закон спростить ряд процедур (видача дозвільних документів, надання квот і т. д.), спрямованих на зацікавленість
аграріїв у вирощуванні рослин роду коноплі та виду мак снотворний. До слова, представники МОЗ теж
підтримали законопроект. Комітет рекомендував парламенту прийняти його за основу за результатами
розгляду в першому читанні. Отже, українська фармацевтика отримає шанс використовувати власну сировину для створення ліків, а медицина – українські препарати зі знеболюючою дією у рази дешевші, ніж імпортні. А основа цієї потужної роботи – аграрії, які вже вирощують чи мають намір сіяти мак.
Звісно, всіх аргументів ми не перелічимо в одній статті. Найкраще –поспілкуватись з профі, як мовиться. Тобто зі спеціалістами НДВАП «Мак України». А взагалі, дуже кортить втерти носа тим, хто в часи перебудови втратив цю традиційну для України галузь – маківництво.
Хіба ми цього не зможемо? Не вірю!
Коментар
Олег ДЗІСЯК
Голова Державної служби України з контролю за наркотиками
Оскільки мак – нарковмісна культура, то до її культивування, переробки і споживання застосовуються заходи, передбачені міжнародними конвенціями по контролю за обігом нарковмісних рослин.
Донедавна до маківництва як галузі застосовувалась, так би мовити, репресивна політика. Тому одним із головних пріоритетів служби разом із громадськістю, зокрема НДВАП «Мак України», було розпочати відродження традиційної для країни галузі зміною ставлення до культури з боку держави. Тобто ми почали змінювати правила роботи на цьому ринку й створювати законодавче поле, необхідне для зацікавлення аграріїв виробляти мак. Так, наш спільний з народними депутатами проект Закону №4533 є на сьогодні дуже прогресивним і навіть революційним з точки зору позицій, які ми в нього закладаємо. Зокрема, це можливість культивування маку не лише для харчової промисловості, а й у наукових і медичних цілях.
Закон дозволить розробляти підзаконні акти, які допоможуть суб’єктам господарювання вирощувати високоморфійні сорти маку, аби наша фармакологія виробляла вітчизняні ліки з вмістом морфію, медицина їх застосовувала, люди могли ними лікуватись.
Наука взагалі не повинна мати обмеження для селекційних досліджень культури маку, адже в майбутньому відкриття і досягнення наших учених можуть використовуватись у всьому світі. І якщо ми хочемо показати в цій галузі державницький підхід, ми маємо вирішувати проблему зважено, раціонально, продумано. В Україні повинні працювати і насінницькі господарства, які забезпечать промислове виробництво макового зерна, і наукові установи, які зможуть займатись всебічними дослідженнями культури.
На сьогоднішній момент ми зробили перший крок – прийнято постанову уряду №282 щодо умов ліцензування для впровадження виробничої діяльності. В ній кардинально переглянуті завдання,
які ставить держава по відродженню галузі.
Постанова врегульовує відносини по отриманню ліцензії. В документі сам аграрій вписує всі необхідні дані про параметри виробництва маку і, звісно, сам відповідає за правдивість цієї інформації. Якщо дані внесені неправдиві, це є підставою анулювати ліцензію. Спочатку всі необхідні документи розглядають спеціалісти ДСКНУ, допомагаючи виробнику в разі чого. А потім спеціальний консультативно-дорадчий орган нашої служби – Ліцензійна комісія. За законом на це передбачено 10 днів з дня реєстрації подачі документів. Ми намагаємось проводити засідання комісії щотижнево. І вже наказом закріплюється рішення про видачу чи
відмову видачі ліцензії. Документи приймаються тільки в центральному апараті нашої служби. Їх аграрій
може відправити поштою, прислати кур’єром або привезти власноруч. Перелік потрібних документів є на
нашому сайті. Плануємо запровадити новий електронний документообіг, щоб спростити надання даної
адмінпослуги. Наголошу, ратифікованими Україною міжнародними конвенціями ліцензія – один із дієвих механізмів контролю. Ми запроваджуємо сучасний європейський підхід та міжнародні стандарти до посівів маку.
Поки що одним із суттєвих питань, яке потребує нагального вирішення, залишається система здійснення попереднього контролю за відповідністю об’єкту чи приміщення встановленим вимогам. Зокрема, заміна дозволу МВС на інститут доліцензійної перевірки. Ми підішли конструктивно до цього контролю: тепер замість дозволу передбачена доліцензійна перевірка цих об’єктів.
Ще раз акцентую: головним документом, що надає право вирощувати мак, є ліцензія. Дозвіл МВС є лише одним із складових пакету документів для отримання ліцензії. На практиці, на жаль, аграрій відмовляється сіяти мак лише тому, що не встигає отримати дозвіл. Нині це не головна вимога. І ми зараз працюємо з МВС над зміною вимог до аграріїв з боку поліції. МВС має привести свою нормативну базу відповідно до дозвільної системи, яка запроваджена для культивування маку. Спільна задача ДСКНУ і МВС не заборонити вирощувати чи виробляти, а не допустити витоку з легального обігу в нелегальний. Тож ми діємо в тандемі в цьому плані, але виходимо з державницьких позицій: галузь маківництва потрібно відроджувати, використовуючи рослину максимально як для промислових, так і медичних цілей.
